RSS Feed

Consunlting Info

Психічні процеси та пам’ять

February 25, 2012

Мозок людини (власне, кора) відповідає за вищі психічні процеси

  • Сприйняття
  • Увага
  • Пам’ять
  • Мислення
  • Емоції
  • Мова
  • Свідомість

У мозку людини знаходиться 15 мільярдів нейронів

У кожного нейрона 5 000 дендритів (виходів)

Інформаційна ємність системи – близько 300 терабайт

Враховуючи масу службових функцій, пам’ять – 30 терабайт

Саме вищі психічні процеси роблять нас несхожими на інші біологічні істоти – особистостями

  • Призначення нашого тіла – носити мозок”

Томас Едісон

  • Ніколи не довіряйте думкам, що прийшли до Вас коли Ви сиділи”

Фрідріх Ніцше

Психічні процеси

  • відбуваються у мозку, але є функцією всього тіла
  • впливають на фізичний стан організму і навпаки – фізичний стан обумовлює наш психічний стан
    • Медитація здатна підвищити, а сильний шум знизити рівень імуноглобуліну А, що приймає участь у забезпеченні імунітету організму

Сприйняття

  • Це відображення предметів і явищ при їх дії, впливі на органи почуттів
  • Перетворює зовнішню інформацію у внутрішню
  • Формує образи для роботи уваги, емоцій  мислення, тощо …
  • Залежить від особистості людини (її внутрішнього світу)

Сприйняття потребує активної взаємодії із середовищем, перевірки образів на реалістичність.
Наприклад, при навчанні, важливо бути активним: корисніше катати, ніж кататися

Для адекватного сприйняття необхідні звичні організація і структура інформації, що сприймається.

Наприклад, у невагомості, на глибині, у цілковитій тиші тому, що інформації замало, сприйняття стає неадекватним

Ми пізнаємо нове, сприймаючи те, що ми бачимо, чуємо, пробуємо, торкаємо, нюхаємо, робимо

Стиль навчання типового студента

  • 37% – сприймають відчуття (рух, торкання, виконання певних дій)
  • 34% – сприймають слухом (голос, музика)
  • 29% сприймають зором (малюнки, графіки)

Гігієна сприйняття

Махатма Ганді

  • Один день на тиждень проводив у тиші – не розмовляв ні з ким: читав, думав, медитував, робив фізичну роботу

Спробуйте і Ви

  • Один день на тиждень без телевізора
  • Один день без радіо
  • Один день без Інтернету, без інших каналів інформації
  • Прислухайтесь до внутрішніх почуттів

Люди стають спокійніше, оптимістичніше, доброзичливіше до себе і до інших. Люди очищаються від медіа – забруднення

Коли люди щось говорять, вони передають інформацію одночасно по чотирьох каналах

  • Факти: підтверджені дані, свідоцтва, які Вам пропонують – відкрито і недвозначно
  • Почуття: емоційні стани, які той, хто говорить відчуває або нав’язує Вам (гнів, агресія, страх, …)
  • Оцінка: судження або зауваження, які робить той, хто говорить і до яких вас схиляють приєднатися, нав’язуючи Вам своє оціночне судження
  • Погляд: рішення про те, як інтерпретувати інформацію і які виводи ви “повинні” зробити про те, що треба робити

Гігієнічні рекомендації

  • Відділяйте текст (факти) від підтексту (почуття, оцінки, погляди)
  • Якщо повідомлення перевантажене підтекстом, то вельми вірогідно, що “факти” підігнані для підтвердження підтексту
  • У ділових ситуаціях Ви особисто доб’єтесь більшого, якщо будете висловлювати думки чесно, не маніпулюючи сенсом, чітко відділяючи свої почуття, оцінки і погляди від фактів

Увага є єдиними дверима нашої душі”

“Людина, що відкрита своєю увагою до поточної реальності, заздалегідь готова прийняти її такою, яка вона є, – найбільш життєздатний тип”

Зосередитись – зовсім не означає напружитись. Навпаки. Зовсім навпаки”

Увага – вибіркова, тому вона є засобом аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища

    • Аналіз базується на вибірковому виділенні з поля сприйняття елементів (часток) середовища
    • Вибірковість обумовлена інтенсивністю сигналів, що надходять, або їх особистою значущістю

Увага, що спрямована на об’єкт, створює умови для його запам’ятовування

Що ще треба знати про увагу

  • Продуктивність уваги характеризується об’ємом уваги. При максимальній зосередженості обєм уваги обмежений і не піддається регулюванню
  • Концентрація уваги – підвищення інтенсивності сигналу, що сприймається при звуженні поля сприйняття; вкрай важлива при рішенні проблем
  • Розподілення уваги – здатність утримувати в полі уваги одночасно декілька об’єктів; важливе при комунікації
  • Швидкість переходу від однієї діяльності до іншої; важлива для всіх типів інтелектуальної діяльності

Пам’ять

  • Це знання про минуле, яке вже не усвідомлюється
  • Це процес фіксації, збереження, відтворення минулого досвіду
  • Дозволяє зберегти ціле – спрямовану поведінку
  • Дозволяє прогнозувати майбутню поведінку
  • Розмір пам’яті близько 30 терабайт
  • Образна пам’ять (часто – зорова) зберігає цілісні образи.
    Краще запамятовуються рідкісні і неочікувані образи
  • Емоційна пам’ять – почуттєвих станів.
    Краще запамятовуються сильні враження, забарвлені емоціями
  • Символічна словесна пам’ять береже тексти.
    Часто скорочує і спотворює смисл з часом
  • Символічна логічна пам’ять зберігає смисли, не тексти. Тісно повязана із мисленням

Ви “слухач” або “читач”?

Генерал Ейзенхауєр – головнокомандуючий

  • Швидко піднявся як спічрайтер генерала Макартура
  • Готувався до прес – конференцій з письмовими докладами
  • Блискуче працював з журналістами – був готовий

Ейзенхауєр – президент

  • Замість прямих відповідей розмірковував вголос
  • Говорив поганою англійською
  • Навіть минулі прихільники називали “клоуном”

Президент став працювати з радниками на слух – як Рузвельт і Трумен – люди з гарною слуховою пам’яттю

У самого Ейзенхауєра слухова пам’ять просто була відсутня

Ліндон Джонсон – сенатор

  • Блискучий оратор
  • Дуже успішний політичний діяч

Ліндон Джонсон – президент

  • Залишив спічрайтерів Кенеді
  • Намагався готуватись як Кенеді – читаючи тексти

Президент просто не знав про свою погану зорову пам’ять

Не намагайтесь змінити свою природу – просто знайте її

Короткострокова пам’ять

  • Об’єднує зорову, слухову і іншу інформацію
  • “7”- Ємність короткострокової пам’яті добре описується числом сім (символів, слів, образів)
  • Консолідує інформацію і передає її у довгострокову пам’ять
    • Якщо не переривати роботу короткострокової пам’яті (травмою, відволіканням)
    • Якщо допомагати їй (наприклад, – повторенням при навчанні)

Довгострокова пам’ять практично не обмежена по часу зберігання

Доступність знань визначається організацією збереження.

Запам’ятати надовго допоможе

  • класифікація – встановлення стосунків (смислових зв’язків) між предметами та явищами
  • внутрішня установка на розуміння (наприклад, при навчанні). Необхідність запамятати, щоб зрозуміти наступне, активізує пам’ять

Ми запам’ятовуємо

  • 10% того, що ми читаємо
  • 20% того, що ми чуємо
  • 30% того, що ми бачимо
  • 50% того, що ми бачимо та чуємо
  • 70% того, що ми говоримо
  • 90% того, що ми говоримо та робимо
  • Включайте підсвідомість – використовуйте стан “розслабленої уваги” (медитація, спокійна музика)
  • Асоціюйте інформацію з образами (зображеннями…) – допомагає згадуванню
  • Зарядіть мозок – дайте мозку глюкозу та кисень
  • Складайте карти пам’яті, та повертайтесь до них
  • Повторюйте – повертайтесь до теми
  • Практикуйте,  щоб запам’ятати та вивчити

Мислення – відбувається при рішенні любої задачі, що стоїть перед людиною

  • Задача має бути актуальною
  • У задачі має не бути готового рішення
  • Має бути мотив, що підштовхує шукати таке рішення

Мислення знімає кордони між тим, що

    • сприймається
    • уявляється
    • згадується

Мислення оперує з

    • образами, уявленнями,  поняттями,
    • судженнями та умовиводами

Ключові операції мислення

    • Аналіз (редукція) – синтез (створення цілого)
    • Виявлення схожості – виявлення відмінності
    • Абстрагування – конкретизація

Зовнішні операції з конкретними образами (приклад: порівняння обємів рідини у різних ємностях)

Дії думки з уявленнями та образами, але з опорою на сприйняття (приклад: обєднання предметів у групи по схожості, осмислення ознак схожості,
вибір слова для назви групи)

Внутрішні логічні операції на базі знаків та язика – без зовнішніх опор на образи

Кроки процесу мислення

(1)   Виникнення мотивації як наслідку
роз – узгодженості між наявними засобами рішення задач і необхідними результатами

(2)   Розуміння задачі, постановка питань

(3)   Виваження рішень, відповіді на питання,

(4)   Вибір кращого рішення, порівняння очікувань із необхідним результатом

(5)   Завершення процесу, або – пошук альтернатив

Емоції – процеси переживання, що відображують особисту значущість ситуації для людини

У емоційному житті виділяють:

  • Афект
  • Емоції
  • Почуття
  • Настрої
  • Стрес

Афект – найбільш потужна емоційна реакція (лють, жах, відчай, екстаз)

Характерні ознаки афекту: висока інтенсивність та мала тривалість

У стані афекту:

    • Знижується перемикальність уваги
    • Звужується поле сприйняття
    • Погіршується здатність до зосередження
    • Знижуються можливості прогнозування

Афект часто веде до неконтрольованих станів, наприклад – заціпеніння

Почуття триваліші за емоції

Диференційовані – на відміну від афекту зберігають сприйняття різних аспектів подій

Виражають стале ставлення до конкретних (реальних або удаваних) об’єктів

Почуття – предметні. Наприклад, почуття любові можливе, коли є обєкт любові.

Настрій – це “хронічний” емоційний стан, що забарвлює всю поведінку.

Відбиває несвідому оцінку того, як обставини складаються зараз

Настрій тісно пов’язаний з співвідношенням самооцінки та рівня очікувань, зазіхань людини

Стрес – збудження, активація готовності до фізичної напруги, у відповідь на фізичні і психічні подразники – як такі, що реально існують, так і на вірогідні

Стрес – це не те, що з вами сталося, а те, як Ви це сприймаєте”

Структуру світу людина відбиває у мові, ось чому мова є одним із головних ключів до пізнання реальності”

  • Мова організовує сприйняття, пам’ять, вибірковість уваги
  • Щоб покращити своє концептуальне (абстрактне) мислення – збагачуйте свою мову

Фраза (мовна конструкція) формує послідовність аналізу зовнішнього середовища

При навчанні образ, що сприймається, зіставляється з назвою і, таким чином, слово напряму впливає на наступне сприйняття

Назва об’єктів визначає і запам’ятовування і пригадування

Мова – засіб комунікації – зовнішнього проявлення думок та почуттів однієї людини на іншу

Близько 60% інформації передається невербальним шляхом: те, як людина тримається важливіше за те, що вона говорить

Важливі темп мови, емоційне забарвлення, тембр та сила голосу, дикція, жести, міміка

Шепіт заставляє напружити сприйняття

Емоційне забарвлення доповнює сенси, покращує і сприйняття і запам’ятовування

Якщо жести та інтонація на відповідають словам, правдивими є жести та тон

Люди уявляють, що їх розум контролює язик, але часто буває так, що язик царює над розумом” Ф. Бекон

Мова може бути “брудною” і “чистою”. Чиста і багата мова – шлях до адаптивного та динамічного мислення. Гріхи мови:

  • Придушення – висловлення особистої думки, переконання, судження як остаточної істини
    Брудно: “Кращий ресторан у місті – ресторан ААА”
    Чисто: “Мій улюблений ресторан у місті – ресторан ААА”
  • Агресивність – критика, сарказм, приниження особистості або ідей іншої людини для зменшення їх цінності
    Брудно: “Він політичний бездар без ідей і без майбутнього”
    Чисто: “Я не згоден з його ідеями, вважаю їх недоречними”
  • Директивність – тиск на людину, примус за рахунок використання слів “мусить”, “має”
    Брудно: “Якщо ти розумний, ти диверсифікуєш інвестиції”
    Чисто: Вважаю за важливе диверсифікацію інвестицій”
  • Присвоєння – приписування людині, яка не згодна з нами, негативної мотивації
    Брудно: “Ви не згодні тому, що не хочете успіху проекту”
    Чисто: “Поясніть, будь ласка, свій погляд на проект”
  • Тотальність – широке узагальнення, без розгляду альтернатив та нюансів
    Брудно: “Люди не люблять змін”
    Чисто: “Деякі люди з трудом пристосовуються до змін”
  • Догматичність – рішуче, беззастережне, декларативне оціночне судження або заява
    Брудно: “Сучасні діти забагато часу проводять у Інтернеті”
    Чисто: “Деяким дітям може шкодить захоплення Інтернет”
  • Поляризація – дихотомізація питань –  можливі дві відповіді
    Брудно: “Ви або з нами, або проти нас”
    Чисто: “Наскільки Ви готові нас підтримати?”

Чиста мова дисциплінує думку і забезпечує ефективну комунікацію за рахунок того, що

  • Ми даємо зрозуміти: наша “істина” обмежується нами
  • Ми не підштовхуємо інших до ворожої поведінки
  • Ми не примушуємо людей сприймати наші ідей – вони вибирають самі
  • Ми звертаємося до поведінки, а не до мотивів, про яки ми можемо нічого не знати
  • Ми не узагальнюємо те, що може мати локальний характер
  • Ми запрошуємо обговорювати наші думки, а не боротися з нашими поглядами
  • Ми не ділимо людей на “ми” та “вони”, а запрошуємо обмінюватись новими думками та можливостями

Семантична фільтрація: навчіться не використовувати негативні слова, фрази, мовні звороти (слова – матеріальні)

  • У мене нічого не вийде, Я (любий негативний ярлик…)
  • Я не можу, Я ненавиджу, Я боюсь,
  • Я жахливо (втомився…),
  • Це мене вбиває, Чому зі мною таке трапляється

Свідомість – це поєднання, синтез сприйняття, уваги, пам’яті, мови, мислення та емоцій

Такий синтез дозволяє будувати внутрішнє відображення, модель зовнішнього світу

Внутрішня модель свідомості направляє діяльність людини, а діяльність – формує і розвиває свідомість (принцип єдності)

Свідомість робить нас вільними

“Свідомість – це передаточна система всіх наших цінностей, розуміння цілі і сенсу, правильного і неправильного, любові, ненависті, краси, святості, всього іншого, що робить життя цінним”

Навички, необхідні для управління

Поведінка, Дія

Здібності, Знання

Цінності, Цілі, Уявлення про самого (саму) себе

Емоції, Мислення, Сприйняття, Увага, Пам’ять …

Концепція множинних інтелектів

February 21, 2012

  • Мислення – головне – керівник працює головою (думка – дія, розуміння – прийняття рішень…)
  • Мислення не можна делегувати або “аутсорсити”

Здібності керівників мислити

Погані здібності

  •  Мислять безладно, плутано, суперечливо
  •  Перекручені моделі не дозволяють їм діяти навіть у типових умовах

Середні здібності

  •  Мислять спонтанно, в рамках моделей надбаних з дитинства
  •  Використовують стандартні моделі для усіх ситуацій

Гарні здібності

  •  Володіють мета-мисленням: про те, як мислити
  •  Осмислюють власні моделі, розвивають їх
  •  Краще мислять – краще пристосовуються
  • Мислити про власне мислення
  • Будувати адекватні (складні) моделі реальності
  • Знати, якими бувають інструменти (моделі) мислення

Три виміри мислення у діяльності керівника:

ЯК?

Редукційно – Системно

Логічно – Інтуїтивно

Раціонально – Емоційно

Диверґентно – Конверґентно

Конкретно – Абстрактно

Латерально – Дискурсивно

ДЛЯ ЧОГО?

Розуміння

Прийняття рішень

Комунікації

Дія керівника

ПРО ЩО?

Про контекст

Про організацію

Про стосунки

Про зміни

Про себе

Приклад спрощення складного

  • Ми (люди) не любимо перевантажувати свій мозок складними зв’язками, ми шукаємо – і знаходимо! – прості взаємодії – будуємо прості моделі
  • У нас часто А веде до В і все: одна причина – один наслідок
  • У житті – все складніше.
  • Складнішими мають бути і наші моделі

Приклад: непрозорість реальних ситуацій

Приклад нелінійності: динаміка популяції риби

Абстрактне мислення: оперує абстрактними ідеями – концепціями (приклад: опис, цінності, цілі, механізми).
Дозволяє творити образи майбутнього (того, чого ще нема), приймати стратегічні рішення

Конкретне мислення: оперує конкретними ідеями – такими, що передбачають фізичне сприйняття, наприклад – риба, яку ви їсте, факти, якими ви оперуєте

Абстрактне і конкретне мислення мають поєднуватись

  • У концептуальній швидкості руху – від конкретного до абстрактного і навпаки (гелікоптерний рух)
  • Абстрактне – більше поверхня, менше деталей
  • Конкретне – менше поверхня, більше деталей

Як можна підвищити концептуальну ефективність

Практикуйте принцип когнітивної гігієни

  • Або – будуйте власні моделі (і мисліть про власне мислення)
  • Або – не пускайте інформацію в себе (не творіть фантазії)

Розумійте власні моделі

  • Шукайте причинно – наслідкові зв’язки, що “ховаються” за очевидними ситуаціями
  • Перевіряйте – як ви розумієте динаміку (нелінійність)
  • Дивіться, чи спрощення не веде до неадекватного розуміння

Змінюйте власні моделі

  • Можливості моделей – обмежені (немає ІСТИНИ, є “істина”)
  • У інших людей можуть бути моделі, кращі, ніж наші
  • Шукайте нові моделі, коли старі – не адекватні

Люди не завжди діють згідно з теоріями, які вони промовляють, але вони ЗАВЖДИ ДІЮТЬ згідно з теоріями, якими вони користуються (інтелектуальними або ментальними моделями)”

ВСІ рішення приймаються на основі моделей…
Питання не в тому, використовувати чи ігнорувати моделі. Питання тільки в виборі серед альтернативних моделей”

Розуміння контексту

  • Контекст: набір умов, що наповнюють кожну конкретну ситуацію певним “значенням”, певним змістом
  • Приклад:
    • Веселощі на весіллі
    • Веселощі на поминках
  • Приклад:
    • Інвестування на ринку, що стабільно росте
    • Інвестування на ринку, що стабільно падає (житло)
  • Приклад:
    • Управління в стабільних умовах
    • Управління у нестабільних та складних умовах

Інновації: контекстні умови інновацій у США

  • Попит Фінансовий капіталізм – споживче кредитування як умова формування попиту споживачів
  • Пропозиція Фінансовий капіталізм – IPO як інструмент швидкого розвитку молодих компаній – формування пропозиції
  • Наука Розвиток (і – фінансування) оборонних наукових досліджень та “імпорт науковців”
  • Підприємництво Багата підприємницька традиція

Побічний ефект – боргове перевантаження

Японське диво: контекстні умови у Японії

    • Ринок Відкритий для Японії ринок США після другої світової війни
    • Відкритість до ідей Японці не винайшли абстрактного мислення, але виявили готовність навчатися (Демінг)
    • Колективізм Відданість своїй групі – практика довічного найму
    • Досконалість Прагнення довершеності у мистецтві та ремеслах (катана, чайна церемонія…)

Питання керівникам Тойота :

”Як будувалась стратегія захвату максимальної долі світового ринку?”

Відповідь:

“Такої стратегії ми не розробляли. Ми просто прийняли цінність якості як ведучу і тотальну. Це проголошували багато компаній, але нам вдалося реалізувати її краще за всіх, причому повсюдно. Так ось, коли ми успішніше за інших реалізували цю цінність, ринок сам відкрився нам, треба було тільки встигати його заповнювати”…

Японська якість стала можлива у японському контексті

У нестабільні часи урозумінні треба доходити до рівня глобального контексту: будувати власні моделі – у непрозорому середовищі

Логічне мислення – свідомі, послідовні, числові, символічні, логічні процеси.
Уважне спостереження та точна дедукція – дозволяють бачити більше за інших

Інтуїтивне мислення – підсвідомі, цілісні, образні, емоційні та інтуїтивні процеси.
Відбувається у підсвідомості – ми не можемо сприймати процес, але усвідомлюємо його результат (ідея у душі)

Логічне та інтуїтивне мислення мають поєднуватись

  • Інтуїція “включається” при високому рівні концентрації, при стані “потоку”- коли ви поглинені тим, чим займаєтесь; це стан, коли вам щось каже “чуйка”
  • Важливо рухатись від логічного мислення до інтуїтивного і навпаки

«Інтуїція – це коли ми знаємо, але не знаємо, що ми знаємо»

 «Як я впізнаю про шляхи всіх речей з самого початку? По тому, що є в мені»

  • Знайдіть час на те, щоб залишитись наодинці з самим (самою) собою. Налаштуйтесь на внутрішнє знання
  • Зрозумійте як саме говорить Ваша інтуїція саме з Вами
    • Ментально – через образи та символи
    • Емоційно – через почуття та емоції
    • Кінестетично – через фізичні почуття
  • Багато речей в нашому світі неможливо осягнути раціонально – включіть інтуїцію

«Будьте терплячі до всього, що ще не вирішено у Вашому серці, і спробуйте любити питання самі по собі…

Не намагайтеся шукати відповіді, які не можуть бути Вам надані, так як Ви не зможете жити з ними; сенс у тому, щоб пережити все.

Переживіть питання зараз. Можливо потім, поступово, не помічаючи цього, Ви проживете якийсь віддалений день, в якому буде відповідь.»

Розуміння контексту – приклад

  • Логічне:↑ емісія; ↓ ставка (рефінансування); імпорт  →
    ↑ інфляція →
    ↓ купівельна спроможність →
    ↓ здатність брати кредити →
    ↓ платоспроможний попит →
    ↓ ділова активність →
    ↓ база оподаткування  →
    ↑ емісія або ↑ податкового тиску
    (розуміємо – що робиться, що говориться)

 Інтуїтивне: інтереси національної еліти;
інтереси глобальної еліти; наявність концепцій розвитку; стиль управління справами –
(відчуваємо – як робиться, як / ким / для чого говориться)

 Разом два типи мислення – дають можливість  зрозуміти “куди все рухається”. Розуміння контексту потребує поєднання інтуїтивного та логічного способів мислення

Розуміння компанії: в чому складність

Технічна система НЕ ЗАЛЕЖИТЬ від точки зору

Компанія як система ЗАЛЕЖИТЬ від точки зору людей(границі, цілі, властивості)

Існує в уяві кожного, є результатом домовленостей (інші приклади: сім’я, податки, власність)

Управляти складною компанією в складних умовах можна

А) За допомогою редукції – розкладання задачі на складові

  •  Екстраполяція поточної ситуації (як правило, лінійна)
  •  Постановка цілі, створення плану
  •  Наказ та контроль виконання плану

Добре справляється з відносно простими ситуаціями

Б) Системний підхід – підвищення рівня абстракції

  •  Створення механізмів (зворотній зв’язок) покращення розуміння контексту та компанії (робота з моделями)
  •  Досягнення узгодженості розуміння (моделі, цілі, цінності, механізми) всіма керівниками компанії

Доповнює редукційний підхід, пристосований до складності

Редукційне мислення – спрощення для розуміння, допомагає у вирішенні відносно простих ситуацій, 
передбачає управління у стилі “наказ – контроль”
лінійне, послідовне

Системне мислення  – передбачає цілісне бачення, передбачає терпимість до “невдач”,
базується на накопиченні колективних знань,
циклічне

Рух у сторону системного мислення

  • Відповідає ускладненню світу, створеного людиною.
  • Потребує розвитку цілісного бачення компанії, особливої уваги до динаміки (нелінійності, зворотних зв’язків)
  • Циклічне, не лінійне навчання та розвиток

Як можна покращити здатність компаній працювати зі складністю

  • Культивувати терпимість до невдач
  • Заохочувати нововведення та різноманітність
  • Надавати достатньо часу для усвідомлення досвіду
  • Залучати до розробки правил тих, хто буде їх використовувати, та забезпечувати працюючий зворотний зв’язок
  • Заохочувати горизонтальні взаємодії між співробітниками та підрозділами
  • Знищувати бар’єри у навчанні та передачі знань у компанії

Розвивати культуру навчання

  • Емоційна поведінка: наздогнати, “розібратись”. Ваш виграш – гнів іншого.
    Емоції у даному випадку ведуть до нав’язаних цілей
  • Раціональна поведінка: забути.
    Якщо ви зможете “підійнятись” над ситуацією, у вас буде вибір: помститися чи забути

Емоційні судження народжуються поза свідомістю, а емоції часто є прихованою причиною нашої поведінки.
Ми, в першу чергу, – емоційні створіння, а потім вже розумні

Раціональні судження  – результат послідовного процесу мислення на рівні свідомості;
це процес переходу від фактів до висновків, який можна усвідомити та описати

Емоційне та раціональне мислення мають поєднуватись

  • Важливо усвідомити та зрозуміти власні емоційні процеси та стани
  • Головна ознака мудрості – постійний гарний настрій
  • Гарний настрій керівника – є вкрай важливий для всієї організації

Розвиток управлінського мислення

… ми знаємо, що наш душевний стан вчиняє невідворотній вплив на здоров’я та благополуччя.
Я прийшов ось до якого висновку: кращий спосіб зберегти психологічне і фізичне здоров’
я – жити із почуттям вдячності

Дивергентне мислення: процес мислення, що базується на пошуку багатьох рішень однієї проблеми

Конвергентне мислення: процес мислення, що скорочує велику кількість ідей та варіантів до декількох, з яких робиться вибір

Важливо розуміти – чи наступив момент переходу

Та своєчасно переходити – від одного типу мислення до іншого

Чого ми прагнемо, навчаючи управлінців?

  • Розвивати звичку сприймати, мислити, говорити і вести себе так, щоб підтримувати здоровий емоційний стан – себе і інших.
  • Розвивати здатність ясно сприймати, і вирішувати проблеми, висловлюватись та переконувати інших, розвиватися і рости як особистість.
  • Звільняти від нетерпимості, догматичності, неприйняття нових ідей. Пристосовуватись до невизначеності та складності

Що ми робимо для цього?

  • Показуємо людям дії можливість “мислення про мислення”
  • Надаємо “інструменти” мислення і опрацьовуємо їх використання.

Рефлексивне мислення

(1)   Зробіть рефлексію сенсу Вашого життя

Дайте відповідь на запитання: «Для чого я живу?»

Вам пропонуються такі виміри для рефлексії:

  • Служіння (Вищому, країні, близьким, справі …)
  • Досягнення (Спасіння (або реінкарнація) душі, знання, статус, благополуччя, незалежність, гармонія …)
  • Втілення (Ідеалів, здібностей, планів, ідей …)
  • Продовження себе (В дітях, в спорудах, в творах, в організаціях …)

У Вашої рефлексії можуть бути і інші виміри.

Засіб рефлексії (порада): після того, як ви сформулювали те, що для Вас може бути сенсом, спитайте „для чого?” (п’ять разів), щоб вийти на дійсно „остаточний” сенс. П’ять разів має бути достатньо.

(2)   Зробіть рефлексію власних цінностей

Дайте відповідь на запитання: Що для мене важливо?

Вам пропонуються такі виміри для рефлексії:

  • Цінності порядку: дисципліна, пунктуальність, керованість, стабільність, безпека, відповідальність…
  • Цінності розвитку: конкурентність, інноваційність,
    професійність, якість, ефективність, стратегічність…
  • Цінності стосунків: довіра, повага, доброзичливість,
    відкритість, чесність, гідність, обов’язковість …
  • Цінності благополуччя: добробут, дохідність, освіта, здоров’я, комфорт, лояльність, безконфліктність …
  • Цінності соціальні: соціальна відповідальність, користь для суспільства, позитивний слід в житті …

У Вашої рефлексії можуть бути і інші виміри.

Порада: оберіть одну (максимум – дві) цінності, проаналізуйте – чому саме вони є для Вас важливими, аргументуйте Ваш вибір.

Подивіться на результати обох рефлексій. Оцініть – наскільки вони гармонізують між собою. Проаналізуйте – чи є у результаті речі, яких Ви не очікували, або про які ви не замислювались.

(3)   Формалізуйте Ваші цілі.

  • Оберіть 2 – 3 ключові області результатів – це фокус Вашої уваги.
    • Особисті стосунки
    • Розумова діяльність
    • Освіта
    • Кар’єра і професійний розвиток
    • Фінансовий стан
    • Ваше фізичне оточення – особистий простір
  • Подумайте про кожну категорію області результатів окремо
    • Які цілі стоять, які переваги отримуєте, що треба робити
    • Може те що Ви робите і те що хочете робити – не співпадає?
  • Проранкуйте категорії (області результатів) за рівнем значущості для Вас. Це дозволить виділити головне та пам’ятати про все інше
  • Оберіть 1 (максимум 2) Ваші персональні цілі – у обраних категоріях.
  • Деталізуйте цілі (розкладіть їх на складові), запишіть план дій
  • Проаналізуйте результати Вашої роботи з цілями

Рекомендації:

  • Обираючи цілі, йдіть від сенсу Вашого життя, від особистих цінностей.
  • Перевірте узгодженість цілей із Вашими цінностями.
  • Перевірте узгодженість цілей між собою.

Системні знахідки

Всі учасники цієї гри повинні бачити загальну картинку, і оцінювати можливі наслідки

Потрібно контролювати все, що стосується вашого результату

Потрібно розуміти що система не може дати відповіді на всі питання, і треба ставити границі дії системи, та людини (лідера)

(причини)….присутні в затримках системи ,слабкі зв’язки між частинами, відсутній зворотній зв’язок (до моменту впливу ззовні) та недостатньо пам’яті системи, в якій зберігались би основні критичні параметри та припустимі коридори їх змін.

Возникает нереализованный потенциал обусловленный задержками в системе

Способ преодоления «порочных кругов» – направлять усилия на борьбу с информационным голодом, контактировать и сотрудничать в рамках большой системы, где у каждого участника системы должна быть своя роль и функции.

«На мою думку, явище «порочного кола» можливо подолати посиленням (можливо послабленням) зв’язків та їх перерозподілом; зменшенням затримок (які негативно впливають на функціонування системи); додаванням додаткових або видаленням зайвих частин системи; накопиченням  пам’яті системи та її вчасним використанням; перекомпонуванням частин системи.»

Кожен учасник працює тільки на себе, думаючи лише про збільшення своїх прибутків. Вони не піклуються про інших учасників в сенсі рішень, що вони приймають.

Відсутність адекватної комунікації між учасниками системи.

Причиной появления так называемого «порочного круга» является отсутствие четкого понимания всеми участниками «игры» причинно-следственных связей. Было бы не плохо, чтоб все они дали вовремя ответ на несколько простых вопросов: какова причина роста? на сколько он стабилен? долго ли он продлится? как его продлить.

Кожен бачить ситуацію на своїй ділянці, тому все і вийшло з-під контролю.

Описана ж ситуація гарно моделюється деревовидною структурою, коли пивний магазин це листочок дерева, а множина пивних магазинів – листя, оптовий склад – гілка дерева, а можливо цих складів було і декілька, відповідно – гілки; пивний завод – це, звичайно, стовбур який втримує все це в купі.

Затримки та зворотні зв’язки – основа цього кейсу. Не були б вони такі значущі – кейс був би іншим.

Боротьба з порочними колами задача не з тривіальних, та не існує універсального рішення на всі випадки життя. Можливо, через збільшення числа зв’язків в системі можливо частково розв’язати проблему.

Зміна меж самої системи також може привести до розрішення порочних кіл.

Для розрішення порочних кіл зв’язки можна змінювати, нарощувати, хоча в окремих випадках доведеться й зменшити їх кількість.»

Ознакомившись с содержанием кейса, могу отметить, что описанная модель и проблемы, с которыми столкнулись игроки, вполне реальная и довольно характерная для современного бизнеса (по крайней мере, отечественного). Ее основные признаки в том, что каждый из участников (игроков) считает, что он играет только «на своем поле» и обеспокоен только СВОИМИ локальными проблемами – СВОИМИ запасами, спросом со стороны СВОИХ потребителей, выполнением СВОИХ заказов…

Столкнувшись с проблемой – неожиданным развитием событий  –  все игроки впадают в панику, начинают искать виновного вовне, принимают решения, которые, по их мнению, решают их локальные проблемы, а на самом деле, только раскачивают  систему, выводят ее  из состояния равновесия и приводят, в конце концов, в состояние кризиса.

Каждый игрок, преследуя только узкие собственные цели, в ответ на запаздывающие сигналы обратной связи, начинают использовать более сильные корректирующие воздействия, чем требуется, поскольку ситуация не улучшается.

У системі, описаній у кейсі частини взаємопов`язані, але за відсутності координації, функціонують не як єдине ціле, а окремі частини/системи.

Подібного, я би навіть сказала, трагічного фіналу можна було би уникнути, як би описані системи діяли, як частина цілого.

Головна проблема полягає в відсутності налагодженої системи зворотного зв’язку

Система працює з серйозними затримками, і,  таке враження, що в ручному режимі керування.

Завдання архітектора системи – включити до системи необхідні ланки..

«Схоже, еволюція «вшила» в людину не  найефективніший спосіб прийняття рішень.»

Мислення за один і той самий період часу може продуктувати рішення іншої якості, хоча вони можуть займати одну й ту ж кількість біт.

…мислили лінійно: є подразник – є реакція

Усі суб’єкти розуміли, що хочуть виграти, але розглядали себе автономно.

Автономно суб’єкти працювали адекватно своїм системам – просто треба було покращити якість зв’язків.

кожен хоче отримати вигоду – а отримати він її може лише тоді, коли вийде за рамки своєї системи. Це вплив не стільки out-in, скільки in-out.

Каждый является частью большой системы, в которой нарушены структурные связи, присутствует постоянный недостаток в обмене информацией, неспособность каждого взглянуть на ситуацию, как на единое целое.

..оказалась не системой, а агрегацией, в которой роли, хоть и разделены, но координация между ними не налажена.

Непонимание динамической системы как таковой, концентрация на единоличном решении привело к тотальному кризису

..если поразмыслить,  что здесь причина, а что следствие, то реально ответ не находишь.

Необходимо понимать, что твое решение, какое бы оно правильное не было, может привести к обратному, потому что принимается в рамках другой системы, где другие элементы тоже принимают решения.

Чтобы изменить ситуацию (решить проблему) необходимо понять структуру системы, в которой находишься, то есть выйти за рамки своего «функционала», и пытаться внести изменения.

Может быть, выход состоит в расширении полномочий и ответственности каждого участника

Прогресс системы  произойдет благодаря разрушению ее состояния стабильности»

Он не в состоянии идентифицировать целое (систему), частью которого он является, и при возникновении проблемы не может определить функциональную и ролевую взаимосвязь частей.   

Решение (выход) определяется структурой, а не стараниями конкретного человека.

Необходимо не заниматься поиском виноватых, а создавать систему, в которой каждому участнику структуры будут делегированы (определены) полномочия которые позволят наладить взаимодействие и  прогнозировать  будущее бизнес процессов.

Негентропія у системі буквально пов’язана з новою інформацію

Ефективно система могла б працювати за умови ефективного і своєчасного обміну інформацією всередині системи.

Проблема конкретної системи– відсутність зв’язків чи їх слабкість.

Потрапляючи у «зону турбулентності»  така система виявляється нестійкою, збільшується ентропія.

«як можна розірвати “зачароване коло»? Перш за все слід спробувати зрозуміти систему щоб бачити повну картину. Тоді можна побачити всі елементи, зв‘язки, контури і визначити де вузькі місця (де доцільно прикласти зусилля).

За Робертом Мертоном, єдиний спосіб розірвати таке коло – це повернутись до вихідних умов, перевірити чи справді уявлення гравців про те що є чи буде грунтуються на реальних даних.

Ще, з власного досвіду, я б хотів додати, що кола спричинені врівноважувальним зв‘язком можна розірвати шляхом невеликих почергових змін у факторах що врівноважують систему.. Дуже скоро, це веде до розхитування системи і врівноважувальний зв‘язок може змінитись підсилювальним.

Головне – як система діє, як взаємодіють її частини в умовах статики та турбулентності.

Життя систем: розвиток

Розвиток природи – розвиток систем, із яких природа складається.

Чому?
Розвиватися може лише те, що здатне до розвитку.

“Всі люди діляться на три категорії: живі, мертві й ті, що пливуть по хвилях”

Розвиток чи Зміни?

Розвиток – необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних (організм, екосистема, підприємство) та ідеальних (мова,культура, релігія) об’єктів.

Незворотність – властивість процесів  протікати у певному напрямку без можливості повернутися до початкового стану.

Щоб повернутися до початкового стану, треба докласти енергію та змінити оточення.

Спрямованість: здатність системи змінюватися у одних напрямах більшою мірою, ніж у інших.

Закономірність: властивість системи відповідати певним законам.
Закономірність детермінує зв’язок між змінами і причинно-наслідковими зв’язками.

Спрямованості – зміни за нескінченною безліччю векторів.
Незворотності – зміни зворотно-поступальні.
Закономірності – аномалії.

Самоорганізація – спонтанний перехід від неупорядкованого стану до впорядкованого за рахунок спільної кооперативної дії багатьох підсистем.

Ріст – це збільшення в обсязі або у кількості.

Розвиток – це зростання компетенціїі можливостей задовольнити ї потреби та бажання, власні або чиїсь.

Ріст – це приріст, Розвиток – це навчання.

Суть розвитку не у тому, скільки хтось має, а у тому, скільки хтось зможе зробити з тим, що він має.

Дж. Сорос: «Розвиток слід оцінювати у категоріях свободи, а не за показниками валового національного продукту».

Життя систем: Порядок і Хаос

Розвиток Систем – підвищення впорядкованості.
Порядок:
Зміни фактичні.
Зміни потенційно можливі.
Зміни стійкі у часі.
Зміни спрямовані.

Потенціал (лат.) – “Сила”

Умови для змін – наявність енергетичного потенціалу здатного породити  будь-які зміни.
Умови для сталих і спрямованих змін – програма реалізації різниці потенціалів.

Немає різниці потенціалів, немає програми: абсолютний хаос (фізика) – рівномірний розподіл елементарних частинок, що мають однакові потенціали.

  • Порядок і Хаос – це стани, що  змінюються у часі та просторі.
  • Системи живуть і функціонують у діалектичній єдності Порядку та Хаосу.
  •  Порядок починає руйнуватися, щойно народиться. Не руйнуючись, він перестає бути Порядком.

Адаптація (лат. adapto – пристосовувати) – процес пристосування до умов зовнішнього середовища.

Біфуркація – від лат. Bifurcus – «роздвоєний», позначає якісні перебудови або метаморфози.

Тип змін у системі, за якого система втрачає свої принципові притаманні ознаки, переходячи у нову якість, хоча й зберігає спадковий зв’язок з колишнім станом.

Біфуркаційні зміни:
-система «забуває минуле»
-різко прискорює темпи розвитку
-витворює нову пам’ять
-закріплює нові стани
Смертність – ціна за різке прискорення темпів розвитку.

«Теорія економічного розвитку»

У статичній економіці немає місця для прибутку!
Прибутки в статичній економіці виникають у разі, якщо круговий потік доходів збивається зі звичного ритму.

«Процес  «творчого знищення»

є сутністю капіталізму, в його рамках доводиться існувати кожному капіталістичному концерну»

Підприємець по Шумпетеру?
«Та чи інша особа в принципі є підприємцем лише якщо вона створює нову комбінацію.”

Людина – Інтелект – Біфуркації

  • віртуальне програвання біфуркацій у тисячі разів швидше ніж реальне
  • інтелект здатний відкидати неефективні моделі, застостовуючи інтуїцію й логіку
  •  дозволяє формувати варіанти розвитку, які є принципово новим й не могли б виникнути природним шляхом.

Реформації: зосереджені на зміні засобів і методів, які система використовує для досягнення визначених цілей.
Трансформації: змінюють самі цілі.
– Здійснення намірів правильно (суть реформації)
– Здійснення правильних намірів (суть трансформації).

Життя систем, енергетичний баланс

Енергія – (від грец. «Енергео» – дію, роблю) – загальна кількісна міра різних форм руху матерії.
У найзагальнішому вигляді рух – це зміна взагалі, будь-яка взаємодія матеріальних об’єктів

Розвиток будь-якої відкритої стаціонарної системи відбувається у рамках закону збереження енергії

Система функціонує у стабільному режимі, вільна енергія, що надходить у систему, повністю витрачається на підтримання порядку у системі.

У системі починає накопичуватися надлишок вільної енергії, і його можна  реалізувати лише за умови трансформації  рівня гомеостазу у напрямі його підвищення. (Прогресивна трансформація)

Система починає використовувати внутрішні резерви та функціонувати за рахунок

саморуйнування. (Регресивна трансформація)

Атрактори – це: «множини, які притягують.
Це новий, більш високий рівень розуміння реальності, новий синтез».

(Клаус Майнцер, «Складносистемне мислення»)

«стан системи, до якого вона закономірно еволюціонує, тобто своєрідна множина значень параметрів, яка притягує траєкторії системи.
З фізичної точки зору, аттрактор відповідає найбільш ефективному стану системи. Саме у цьому стані система має здатність мінімального виробництва ентропії, мінімальної дисипації – розсіювання енергії».

«Саме атрактори дають право запровадити у теорію систем  поняття мети».

Атрактивний менеджмент: мета розглядається як спосіб викликати позитивну динаміку складної системи.

«Сьогодення грандіозне в поєднанні з майбутнім»

Іцхак Адізес: «Роль підприємця – візуалізація майбутнього»

Стівен Кові: «Якщо немає бачення, будь-які зусилля та спроби марні. Люди вибирають цілі і прагнуть їх досягти – деруться по горезвісній драбині успіху, хоча не визначили собі місію й не окреслили цінності.

Врешті, коли ступають на верхню сходинку, вони з подивом і розчаруванням виявляють, що сходи приставлені ​​не до тієї стіни».

«Все, що відбувається у світі пов’язане з перетворенням одних видів енергії в інші».
Все, що відбувається з системами …

Енергія – цариця світу?

Енергія необхідна лише для зменшення ентропії.

Світ розвивається лише в силу того, що

можливе зниження ентропії. Саме зниження ентропії обслуговує енергія, виробляючи роботу.

Ентропія – тінь цариці світу, оскільки вона може служити мірою знецінення енергії.

«Найголовніша муза, не винайдена людиною, а реально існуюча – Ентропія.

Все, чим відрізняється цей світ від сірого, однорідного хаосу, виникло та існує внаслідок відтоку ентропії в навколишнє середовище.

Негативною ентропією живиться все живе і все створене життям».

Слово ентропія я вжив для загальної подібності зі словом енергія», оскільки обидві відповідні цим назвам величини настільки близькі за фізичним змістом, що вимагали на мою думку, однорідних позначень.

У гігантській фабриці природних процесів закон зростання ентропії виконує роль директора, що розпоряджається виглядом і типом угод, закон збереження енергії відіграє роль бухгалтера, який зводить кредит і дебет  надходження і витрат енергії у ті чи інші частини системи або взаємоперетворення її видів.

Це пояснюється рядом обставин:

1. Показники зміни енергії у системі не відображають структуру її використання.

2. Облік балансу енергії за її складовими не може повною мірою охарактеризувати процеси, що відбуваються у  кожної зі складових.

3. Енергетичні показники відображають лише здатність до здійснення роботи. При цьому вирішальне значення набувають алгоритми реалізації енергії у часі і просторі.

Організм  живиться негативною ентропією, а не позитивною енергією.

Зростання ентропії означає зростання ймовірності стану:

-невпорядкований стан більш ймовірний, ніж упорядкований,

має більшу статистичну вагу,

він може бути реалізований більшою  кількістю способів, ніж менш упорядкований.

Реалізація менш ймовірної події дає більше інформації.

Чим менша ймовірність події, тим більше інформації несе подія.

Інформація ~ 1 / ймовірність події
Визначення по Шеннону:

«приріст інформації дорівнює втраченої невизначеності.»

-Негативну ентропію назвав негентропією.

-Ввів негентропійний принцип інформаціі: зі зростанням інформації про систему збільшується негентропія, ентропія є мірою нестачі інформації.

Людина створює негативну ентропію, створюючи нову інформацію.

Доповнюваності інформації та ентропії означає, наприклад, що при випаровуванні рідини зникає інформація про місцезнаходження молекул у частині простору.

Ентропія і система. Як цим керувати?

  • Міра незворотнього розсіювання енергії.
  • Міра знецінення енергії.
  • Міра безладу.
  • Міра відхилення реального процесу від ідеального.
  • Збільшення порядку у системі пов’язане зі

зниженням ентропії.

  • Негентропією живиться все живе.
  • Негентропія характеризує обсяг інформації у

системі, або міру впорядкованості системи.

  • Зі зростанням інформації у системі збільшується негентропія
  • Конкуренція систем – конкуренція рівнів ентропії.

Управління системою – управління ентропією системи

Фракта́л (лат. fractus — подрібнений, дробовий) — нерегулярна, самоподібна структура.

Мандельброт:  “фрактал – структура, що складається з частин, які в певному сенсі подібні цілому».

Невелика частина фракталу містить інформацію про весь фрактал!

«Дерево Піфагора» – фрактал, заснований на фігурі, що відома як «Піфагорові штани»

В який спосіб забеспечити “фрактальність” бізнесу ?

Дехто вважає, що створює системи, але у нього виникають лише агрегати.
Для останніх потрібна лише манера , система потребує метода. Контур цілого повинен передувати частинам

Головне – погляд як на ціле. Що всередині – другорядне.

Якщо розділимо систему навпіл, ми не отримаємо дві системи. Це буде радше несправність.

Правило «Межі зростання»

Не завжди так: «чим менше елементів включає  система, тим простіше її зрозуміти і контролювати»

“Більше” не означає “краще”, а “менше” – “слабше” … У кожної системи є свої оптимальні параметри.

Правило «Властивості систем»

властивості системи визначають насамперед зв’язками

Якщо розібрати систему на частини і проаналізувати кожну окрему частину, передбачити властивості цілого не вдається

жодна частина не має властивості цілого

ціле – завжди більше, ніж сукупність частин

Якщо уявити мозок як велику машину, в  котру  можна увійти так само, як досередини млина, то всередині ми виявимо лише його окремі частини, як  зубчасті колеса в млині,-та  ніколи не знайдемо розуму, не кажучи вже про людську душу.

Щоб вивчити систему:

Спостерігати у дії

Створити модель

Спровокувати

Правило «Відповідності і компенсації»: у певних межах кожен з трьох факторів може заміщати два інших

Правило «Причини та наслідки»:

Рознесені у часі і просторі

Можуть мінятися місцями

Одна подія може мати безліч наслідків

Правило «Межі Систем»

межі Систем – результат суб’єктивного вибору

ділять простір на дві частини:
– зона параметрів, що надаються до управління
– транзакційне середовище (вплив і оцінка)

Правило «Системне Лідерство»

– здатність впливати на параметри, якими ми не вміємо керувати і оцінювати ті, на які ми не вміємо впливати.

Правило «Опір»

Системи – як потужна еластична мережа

більше змін, то більше все залишається як було.

Стабільність і опір змінам – два боки однієї медалі.

Правило «Важеля»

Ключове питання – «Що перешкоджає змінам?»

Де ключові зв’язки , там точка застосування важеля.

Правило «Покращення Систем»

Ефективність Систем = Св * Т * Ц

Т- технічна досконалість частин , Т = Т1*Т2*Тn

Св – мультиплікатор, враховує якість зв’язків взаємодії, обміну

Ц – цілеспрямованість системи, «енергетичний драйв»

Ефективність Систем перебуває в абстрактній зоні.

Вдосканалення окремих частин не веде до поліпшення роботи цілого, а радше навпаки

Правило «Конкуренція систем»:

Впорядковані форми організації з низьким рівнем ентропії витісняють менш впорядковані з більшим рівнем ентропії.

Правило “ Ієрархія Систем”:

Природна ієрархія – порядок зростання цілих одиниць.  Ціле на одному рівні стає частиною на іншому.

Ціле більше суми частин – означає, що ціле володіє більш високим рівнем організації – ієрархія, холархія.

Ієрахія домінування – патологія.
Холон у природній холархіі, залишаючи своє місце намагається управляти всім цілим, хоче бути тільки цілим, а не частиною – природна ієрархія деградує до патологічної
ієрархії панування.

Аналіз і синтез – взаємодоповнюючі

Аналіз Синтез
 Фокус на структурі. Фокус на ролі, функції.
Як працює система. Чому система так працює.
Дає знання. Дає розуміння.
Дозволяє описувати. Дозволяє пояснювати.

Основне завдання системного мислення –  розвиток компліментарності.

Newer Posts »